На Київщині я живу й зростаю

Травінська Анастасія, 11 років,

учениця 6-Б класу,

Петропавлівсько - Борщагівської ЗОШ,

вчитель – Підлісняк Н.М.

На Київщині я живу й зростаю ,

Село своє люблю і мову знаю.

Коріння тут моє : сім'я, родина,

Земля ця найдорожча і єдина.

Зимовий ліс тут казочки шепоче,

Бо ж відпочити вся природа хоче.

Зимову пісню віхола співає,

І річку міцно кригою вкриває.

Курличуть у веснянім небі журавлі,

А біля хати мальви зацвітають,

І медом пахнуть у цвіту сади,

Й струмки веселу пісеньку співають.

Квітнуть луги й співає соловейко,

Плаче верба над Нивкою раненько.

Тут мова діда – прадіда лунає,

І сонце в Нивці промені купає.

Стежина кожна тут із малечку знайома,

Рідне село,тут завжди я удома.

На Київщині вся моя родина,

А Борщагівка – моя Батьківщина.

Люблю цей край красивий і багатий,

Народ наш працьовитий і завзятий.

Пісні вкраїнські, мову і звичаї

Щиро люблю і завжди прославляю.

Петропавлівка в віночку

Яка краса! Поглянь навколо

Проснувся ліс, заквітло поле.

Весна прийшла у гості знову,

Усюди стало так казково.

Природа одягнула шати,

Скрізь щебету пташок багато.

Береза коси розпустила ,

Земля наряд весняний вділа.

Дивиться в Нивку красуня – верба,

Вроду в воді розглядає вона.

Вся Петропавлівка з квітів в віночку,

Наче вишиванку вділа сорочку.

А промінці сонця весело грають,

Коси вербі та березі ласкають.

Вже над лугами літають стрикози ,

В вальсі кружляють і п’ють теплі роси.

Вся у вишневих садах потопає,

Цей аромат п’янкий кожен чекає.

Бо як сади зацвітають весною,

Всіх Борщагівка чарує красою.

ПЕТРОПАВЛІВКА

Як не любити тебе , Борщагівко ,

Затишна, гарна й привітна домівко .

Мова вкраїнська звучить з уст дитини,

Й пісня у небо летить солов’їна.

А як узимку сніжком замете,

Скрізь він виблискує, наче перлини,

І кожен день так і манять мене

В ріднім селі ті знайомі стежини.

А як весною садок зацвіте,

Й ключ полетить в небесах журавлиний,

Знову чарує і вабить мене,

Нивки краса і дзвінкий спів пташиний.

Влітку цвітеш , наче вділа вінок,

Із незабудок , троянд і жоржини.

А чорнобривці , любисток й барвінок,

Мов вишивану оділа кофтину.

А яка ж в нас , в Петропавлівці, осінь:

Все золотить, наче в гості всіх просить.

В храмове свято село на Семена,

Щедро стрічає гостей всіх у себе.

Тож, люди добрі, і ви завітайте ,

Про Петропавлівку також дізнайтесь.

Кращого годі села пошукати,

Вся Україна про це має знати.

Підлісняк Н.М

керівник літ. студії «Ярінь»,

вчитель укр.. мови та літ.

П.Борщагівської ЗОШ І-ІІІ ст..

Кiлькiсть переглядiв: 8